Сьогодні ми дізнаємося як
писати звернення до владних структур. І найважливіше
тут не плутати ці поняття. Публічна інформація є наявною у
розпорядника інформації у готовому вигляді і не потребує значних додаткових
зусиль в опрацюванні, в той час як відповідь на звернення складається
кожного разу окремо, тобто має
індивідуальний характер.
Відповідно
до Закону України «Про звернення громадян» громадяни
України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого
самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно
від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов'язків із
а) зауваженнями, скаргами та
пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності,
б) заявою або клопотанням щодо реалізації своїх
соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та
скаргою про їх порушення.
Під
зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі
пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Всі вони на практиці називаються заявою або
зверненням, це до того, що якщо вам не
подобається слово скарга, тож можете його елементарно уникнути.
Наприклад, заявник
може звернутися до голови ОТГ з
проханням щодо проведення виносної торгівлі, на виплату дотації
за утримання корів, надання одноразової матеріальної допомоги чи дозволу
на прочищення меліоративної канави, погодження режиму роботи власного
торгового закладу, зі скаргою на працівників ОТГ, з пропозицію про оприлюднення
на офіційному веб-сайті ОТГ якоїсь інформації,
тощо.
Звернення
може бути усним чи письмовим. Приміром, якщо ви на особистому
прийомі у керівника висловлюєте свою пропозицію, то вам вже не потрібно писати заяву, адже секретар має зареєструвати
мету прийому і надати відповідь посилаючись на усне звернення, яке ви виклали під час прийому.
Письмове
звернення надсилається поштою. Також можна принести його у прийомну, здати секретарю і тоді ви одразу отримаєте і реєстраційний номер. Електронне звернення надсилається на e-mail установи, і тут ви
матимете ті самі проблеми, що з реєстрацією при надсиланні запиту. Сайт «Доступ до правди» тут вам не допоможе, там приймають лише
запити на публічну інформацію. Якщо
установа, до якої ви звертаєтесь, знаходиться в іншому місті, то особливого вибору у вас нема.
Краще надіслати електронний запит, ніж кудись
їхати, витрачаючи час і кошти.
Для звернень
до урядових організацій є портал Урядовий контактний центр https://ukc.gov.ua/. Ви там реєструєтесь, пишете свою заяву і слідкуєте
за статусом як вона виконується.
Дуже просто
звернутися до Дніпропетровської обласної державної
адміністрації на порталі https://e-contact.dp.gov.ua/. Там ваші звернення теж не загубляться, і ви гарантовано
отримаєте вчасну відповідь. За бажанням текст (крім
звичайно реєстраційних даних) буде
доступним іншим громадянам. Також
на порталі корисно ознайомитися з тими
заявами, що подані публічно і можливо ви знайдете щось корисне для себе.
Анонімні
заяви розгляду не
підлягають, позаяк
порушені питання вимагають ідентифікації заявника. Тож у зверненні обов’язкові такі
реквізити:
1) повністю прізвище,
ім’я, по батькові,
2) місце
проживання,
3) суть
порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи
вимоги.
Письмове
звернення має бути підписане заявником
(заявниками) із зазначенням дати. Також бажано вказати свій телефон, щоб можна
було швидко з вами зв’язатися і щось вточнити. Хоча закон цього не вимагає, але
це вже в ваших власних інтересах.
В кінці
електронного звернення треба зазначити яким чином ви бажаєте отримати відповідь: на e-mail чи поштою. Застосування електронного цифрового підпису не
потрібне. Знову таки домагання роздрукувати заяву, поставити підпис та
сканувати в пдф файл – незаконні. Але це знак, що установа вигадує зайві
перешкоди.
Якщо ви десь схибили, то вам можуть заяву повернути. Та не просто
відфутболити, а роз’яснити, що було не так і
не пізніш як через десять днів від дня надходження заяви. Виправивши
помилки – надсилайте звернення знову. Іноді сумлінні посадові особи, щоб ви не
гаяли часу, повідомлять вам про недоліки вашої заяви телефоном, і поки до вас відповідь дійде ви вже напишете належну заяву.
Забороняється
направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії
чи рішення яких оскаржуються. Це болісна тема, в нас таке на кожному кроці. Пишеш до Києва – звідти
надсилають на розгляд в ту саму організацію в Дніпрі, а тут одне з одним пов’язані. Пишеш в Дніпро –
надсилають у район, а тут всі куми і родичі.
Кожна заява
стосується індивідуальних ситуацій і може містити чутливі відомості про особисте життя, якусь іншу таємницю, тож розголошення їх змісту не
допускається. Ця заборона не поширюється на випадки
повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення
до справи.
Поки заява
розглядається, це не означає, що заявник має сидіти склавши руки, і чекати на
відповідь, якщо в заяві міститься щось важливе для нього.
Зателефонуйте і з’ясуйте виконавця.
Це вам багато про що скаже. Ви дізнаєтесь принаймні чи направили вашу
заяву належній відповідальній особі. Заявник
має право особисто викласти аргументи та
брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з
матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або
наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути
присутнім при розгляді заяви чи скарги.
Кожен
має отримати відповідь про результати
розгляду заяви. На розгляд дається один календарний місяць від дня надходження. Але є такі простісінькі питання,
що не потребують додаткового вивчення, - тоді відповідь надають
негайно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
І ось заявник
отримав відповідь. Він може зрадіти, а може і засумувати, якщо одержав
звичайну відписку. Відписка – це ще одна
болісна тема у нашому суспільстві. Часто
заявнику відповідають будь що, аби з
очей. Але буває і таке, що відповідь вам
підписує не керівник установи, до якого ви звернулися, а бозна-хто. Наприклад, як було в моїй практиці с тим
самим Дніпропетровським державним
медичним університетом (ДДМУ, що є надійним джерелом для написання подібних
статей. На заяву на ім’я
ректора з проханням ознайомитися з архівною справою, отримала дивну відповідь. Реквізити ДДМУ набрані на комп’ютері кустарним
методом, а відмова сумнівної юридичної
якості була підписана начальником юридичного відділу, другий підпис –
архіваріус, а виконавцем виступала, як потім з’ясувалося друкарка-кур’єр. В все це було засвідчено, не повірите, печаткою канцелярії. На питання, що це було, і де підпис керівника, тобто особи, до якої я зверталася,
друкарка-кур’єр досить впевнено пояснила, що ректор не встигає підписувати всі
заяви, їх так багато, ви ж розумієте...
Тобто маємо
пам’ятати, що відповідно до закону
України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в
обов'язковому порядку дається за
підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Тож якщо ви отримали відповідь на свою заяву за підписом водія, прибиральниці чи ще бозна кого, то ви йдете на сайт
«Безкоштовний запит Мінюсту України https://usr.minjust.gov.ua/
і шукаєте там установу, до якої ви надсилали заяву, а там знаходите там прізвище керівника юридичної особи та прізвище осіб, які можуть вчиняти дії від імені
юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для
державної реєстрації тощо. Саме ці особи мають власноручно підписати вам відповідь.
Поширена
історія в нашій країні - це відписки,
тобто беззмістовна, формальна письмова відповідь, що не зачіпає суті справи. Тож проаналізуйте, чи відповіли вам по суті питання. Якщо це відмова, то пам’ятайте, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні),
доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закони і
викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження
прийнятого рішення.
Так, ініціативні
мешканці с. Чайки написали заяву до Борщагівської сільської ради про огорожі, що з’явилися зненацька біля р. Нивка в с. Петропавлівська Борщагівка і попросили розібралися з парканом біля річки. Відповідь ініціативні
мешканці
опублікували у фейсбуці, а там про паркани жодної згадки,
начебто про них і не питали, проте є
інформація, « що земельна ділянка належить на правах оренди під розміщення
об’єктів культурно-оздоровчого рекреаційного призначення і доступ до об’єктів
рекреаційного призанчення загальнодоступний». Це і є типова відписка.
Не розглядаються
повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з
одного і того ж питання, але якщо перше вирішено по суті Тож якщо вам прислали у відповідь якусь абракадабру, то пишіть знову заяву, в якій зазначте, що не вважаєте отриману
відповідь за належну, адже ваше звернення
не вирішено по суті.
Одна громадянка, наприклад, звернулася до Підвиноградівської сільської ради з проханням затвердити технічну документацію із землеустрою щодо
встановлення межі земельної ділянку в натурі. Їй щось там відписали на кшталт – ваше питання направлено на земельну комісію. Громадянка подала позов до суду. Закарпатський Окружний Адміністративний Суд у рішенні від 19 липня 2019 року № 299/173/19 визнав протиправною бездіяльність сільської ради в
частині порушень законодавства про звернення громадян та не розгляду поданих громадянкою
звернень і ненадання на них відповіді по
суті. Суд зробив висновок, що зазначені питання позивача у зверненнях
досліджені не були, відповідачем не відображено про вжиті заходи для
об`єктивного вирішення поставлених позивачем питань у зверненні. Суд підкреслив, що саме по собі надання
будь-якої відповіді на звернення громадянина не слід вважати повним і належним
виконанням свого обов`язку зі сторони адресата, позаяк, не менш істотним є її
належне обґрунтування та вирішення поставлених у зверненні питань (із
урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і
всебічного вивчення).
Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну,
адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством
України. Тобто як ми бачимо – відстояти
свої права через суд цілком можливо, і всього лише за допомогою Закону України
«Про звернення громадян». Але ж знову
таки судитися справа клопітка, недешева, часто невдячна, і лишається одна зброя – розголошення. Та тут треба бути обережним, щоб не потрапити в халепу. Слід пам’ятати,
що заборонено розголошувати
відомості, щодо особистого життя громадян, що становлять державну або іншу
таємницю, яка охороняється законом, та іншу інформацію, якщо це ущемляє права і
законні інтереси громадян. Можна не розголошувати власне відповідь, але
корисно для громади буде знати, що така-то організація надає відписки, тобто
виявляє неповагу до громадян. Тож розголошення про факт відписки – це теж зброя.
Скарга на дії чи рішення органу
державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи,
організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової
особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій
особі (ст. 16 Закону України «Про
звернення громадян»). Тобто якщо у тої установи, до якої ви звертаєтесь є
вищий орган, тобто міністерства, інші центральні органи
виконавчої влади, то надсилайте туди сміливо свої скарги. Це зовсім не важко.
І насамкінець про
зворотній бік медалі. Громадяни на емоціях можуть у зверненнях удатися до наклепів і образ. Тож писати їх
краще, коли почуття охолонуть. Подання громадянином звернення,
яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб,
керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно
від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної
ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним
законодавством.
Нагадаємо,
що наклепи — це поширення завідомо неправдивих вигадок, які ганьблять іншу
особу. Образа — це зневажливе
висловлювання, негарний вчинок і таке інше, спрямовані проти кого-небудь, і викликають у тої
особи почуття гіркоти в серці та душевного
болю. На відміну від наклепу, образа не несе у
собі відомостей, що безчестять потерпілого. Образа полягає у негативній оцінці
особистості людини, його якостям, поведінці, причому у формі, що суперечить
встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі. Дискредитація – це умисні дії, спрямовані на
підрив авторитету, іміджу й довіри.
Таким чином,
якщо ви збираєтесь писати заяву, підійдіть до справи грамотно і перш за все прочитайте
перед цим Закон України «Про звернення громадян». Він коротенький, але дуже
змістовний, тож кожний його подужає.
Немає коментарів:
Дописати коментар